Чи зможе блокчейн захистити історичні факти від фальсифікацій? Думки експертів

Чи зможе блокчейн захистити історичні факти від фальсифікацій? Думки експертів

Здається, що з появою інтернету історичні факти стали більш доступними. У мережі дійсно можна знайти все: від перепису законів Хаммурапі до записок солдатів Першої світової війни. Але як переконатися, що ці історичні дані пов’язані з першоджерелами і що не спотворені суб'єктивним ставленням істориків?

Люди фальсифікують історію ще з часів Давнього Єгипту

Перші приклади фальсифікації історичних фактів були зафіксовані ще у Стародавньому Єгипті. Один із прикладів – зникнення згадок про Ехнатоні – фараона, який намагався впровадити закон про єдинобожжя. Після смерті фараона, його реформу оголосили єрессю, а зображення і скульптури Ехнатона знищили. Відновити особистість правителя стало можливим лише завдяки деяким уцілілим документам.

З того часу методи фальсифікації історії стали доволі-таки різноманітними, але у цілому їх можна звести до двох основних:

• пряма фальсифікація – знищення документів та історичних досліджень, приховування джерел інформації, створення фактів і підробка документів.

• одностороння фальсифікація – довільне тлумачення фактів, і як результат – між фактами з’являються зв'язки, яких насправді не повинно бути.

Перша група методів стосується фальсифікацій безпосередньо джерел інформації. У таких історичних матеріалах вони або не будуть вказані взагалі, або з посиланням на вигадане видання. Також у цьому випадку вигаданий факт можуть представляти як реальний. Наприклад, «Залізна діва», що видається за середньовічний інструмент для тортур, була придумана у XIX столітті – період популярності ілюзіоністів і музеїв страху.

Найбільш тонкий метод створення фейків – підробка первинних джерел: «сенсаційні» археологічні відкриття, «раніше невідомі» літописні джерела, мемуари, щоденники і т.п. Це складно виявити, оскільки для спростування таких даних потрібна спеціальна експертиза.

Один з відомих прикладів такого виду фальсифікації – французький вчений Мішель Шаль. У 1867-1869 роках Мішель в рамках Паризької Академії наук представив ціле зібрання листів Галілея, Паскаля, Ньютона та інших відомих особистостей, у тому числі й листи Олександра Македонського до Аристотеля і Клеопатри Цезарю. Шаль був щиро впевнений щодо їхньої справжності. Але, в результаті докладної експертизи з'ясувалося, що ці документи виявилися фальшивками. Які, до речі, за неабиякі кошти Шалю продав аферист Дені Врен-Люка.

Навіть вченим іноді складно відокремити правду від вигадки. Як же звичайним користувачам переконатися, що інформація достовірна?

Як зберегти історію у вигляді чистих даних

Сучасні обсяги світової історії вже неможливо фільтрувати вручну. За даними AIN.UA, у 2017 році Google за день опрацював більше даних, ніж було написано в усіх літературних роботах на всіх мовах до 1991 року. Серед величезної кількості інформації майже неможливо знайти першоджерела – в будь-якому випадку, неможливо перевірити, що було тисячу років тому.

Але ми можемо зберегти сучасну історію правдиво – фіксуючи дані в системі, яку неможливо підробити або змінити. У цьому допоможе блокчейн.

Блокчейн – технологія розподіленого реєстру даних, яка стала відома широкому колу громадськості з 2008 року. Технололгію можна порівняти з пазлом: вся завантажена до блокчейну інформація ділиться на блоки, а кожен новий блок даних кріпиться до попереднього за допомогою складних математичних алгоритмів.

Одне з головних правил технології – відкриті дані. Їх легко перевірити, легко відстежити будь-яку заміну в інформації. Користувачам не потрібно здогадуватися, наскільки достовірні відомості, оскільки дані, внесені до блокчейну один раз, уже неможливо підробити. Але чи можна таким чином уберегти історію від фейків, які з’являються?

Чи захистить блокчейн історію від фейків і суб'єктивності? Думки криптоекспертів України

Наприклад, якщо блокчейн коли-небудь стануть використовувати для запису історії. Але чи буде ланцюжок блоків новим джерелом даних, на які можна посилатися? Чи допоможе це ЗМІ бути максимально об'єктивними? Чи зможе блокчейн убезпечити історичні факти від суб'єктивної оцінки істориків? Хто і як буде перевіряти справжність фактів, записаних у блокчейні? Наскільки це все реально для України? Щоб відповісти на всі ці питання, Blockchain & Bitcoin Conference Kyiv звернулася до українських експертів у сфері блокчейну і криптовалют.


Костянтин Ярмоленко, радник голови Агентства електронного управління України вважає, що фіксація і зберігання історичних даних з використанням технології блокчейн – доволі перспективна сфера, але за умови, що інформація буде схвалена окремими валідуючими сторонами.

«Протягом всієї історії людства дані про історичні події або ключові фігури зазнавали спотворень. Саме тому ми, людство, володіємо досить невиразним розумінням нашої історії. Блокчейн дозволяє захистити точні історичні факти методами сучасної криптографії. Якщо історична інформація зберігатиметься децентралізовано, це дасть можливість майбутнім поколінням сприймати справжню історію. Консенсус такого блокчейну може передбачати механізм, завдяки якому історичні факти будуть записуватися до блоку лише у разі згоди валідуючих нод (вузлів), що належать авторитетним історикам різних країн», – зауважує Костянтин.


Ігор Порох, трейдер і аналітик iTuber впевнений, що блокчейн буде новим джерелом даних для ЗМІ.

«Технології рухаються вперед, і незабаром блокчейн використовуватиметься всюди. Я думаю, зразу не варто сприймати за правду і посилатися на всі джерела, зафіксовані в блокчейні. Але коли технології будуть менш уразливі і більш децентралізовані, однозначно настане час довіри до ЗМІ!», – переконаний Ігор.


Проте Артем Афян, керуючий партнер Jusсutum вважає, що блокчейн не зможе убезпечити історичні факти від суб'єктивних оцінок.

«Вся історія – це суб'єктивна оцінка істориків. Люди сприймають світ крізь призму власних емоцій і відносин, тому факти можуть подаватися по-різному. Хоча багато хто вважає, що здатність до інтерпретації і відрізняє людей від комп'ютерів. Отже, блокчейн лише деякою мірою зменшить ризики перекручування фактів у майбутньому, але не захистить інформацію від суб'єктивного сприйняття того, хто робить запис сьогодні».

На питання про те, хто і як буде перевіряти справжність фактів, записаних у блокчейні, Артем відповідає:

«Блокчейн здатний створити зручний інститут презумпції правоти. Це означає, що запис вважається дійсним, поки не доведено протилежне. І тоді вже не важливо, хто саме і як спростовуватиме запис. Якщо ми говоримо не про технічний аудит».


У той же час Олексій Мушак, депутат Верховної Ради України вважає, що використання блокчейну для запису історії – не така вже й примарна перспектива, як здається на перший погляд.

«Чим більше користувачів залучено до блокчейну і зацікавлені ним, тим краще. Ми завдяки власному досвіду це зрозуміли, адже Держгеокадастр вже приєднався до системи блокчейн. Так склалося, що криптовалютний бізнес і блокчейн-розробки пов'язані, і чим більше користувачів цікавитиметься криптоком’юніті, тим частіше блокчейн з'являтиметься в різноманітних сферах нашого життя».

 

Блокчейн буде корисним не лише в державних установах. Дана технологія буде інструментом для ведення бізнесу, медицини, промисловості і багато іншого. Дізнайтеся про переваги блокчейну у сфері, яка цікавить саме вас, на Blockchain & Bitcoin Conference Kyiv, яка відбудеться 19 вересня у столиці України.

Придбати квиток
Дізнайтесь про нових спікерів та головні новини конференції